«Домашнє насильство – це
злочин, а не домашня справа».
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство є серйозним порушенням прав людини, що вкорінене в нерівності між чоловіками та жінками й гендерній дискримінації.
Що таке «домашнє насильство» згідно із законом?
Домашнє насильство – протиправні дія або бездіяльність (а також погрози їх вчинення) у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.
Кого це може стосуватися?
- мати
- батько
- діти
- прийомні діти
- прийомні батьки
- батьки-вихователі
- діти-вихованці
- двоюрідні дід та баба
- племінники
- опікуни
- чоловік і дружина
- подружжя
- подружжя у цивільному шлюбі
- колишнє подружжя
- наречені
- особи, які мають спільну дитину
- двоюрідні онуки
- особи, які перебувають під опікою чи піклуванням
- патронатні вихователі
- рідні брати та сестри
- двоюрідні брати та сестри
- рідні бабуся та дідусь
- прадід та прабаба
- дядько та тітка
Форми (види) домашнього насильства
Фізичне
Це коли вас б’ють чи штовхають, не випускають з власного дому або не пускають до нього, змушують до вживання алкоголю чи наркотиків. Вам погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу вашому здоров’ю та безпеці. Проти вашої волі вас переміщують у межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.
Прояви:
- заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості
- ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання
- ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
- залишення в небезпеці
- незаконне позбавлення волі
Сексуальне
Це коли вас примушують до небажаних статевих стосунків, торкаються до інтимних частин вашого тіла без згоди. Вас примушують спостерігати за статевими актами (дивитися порнопродукцію) тощо. Вас примушують займатися проституцією.
Прояви:
- примушування до статевого акту
- проникнення в тіло людини без її згоди
- примусові пестощі без проникнення у тіло
- примушування до зайняття проституцією
- примушування до перегляду порнографії
Психологічне
Це коли вами маніпулюють задля власної вигоди. Вас систематично шантажують, переслідують та залякують. Вас постійно та цілковито контролюють, зневажають як особистість, критикують та насміхаються над вами. Вам погрожують відібрати ваших дітей, обмежують у контактах з близькими та друзями. Вам або третім особам погрожують вбивством чи каліцтвом.
Прояви:
- приниження, переслідування, залякування
- діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи
- словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб
- контроль у репродуктивній сфері
- дії, що завдали шкоди психічному здоров’ю особи
Економічне
Це коли вам забороняють працювати, у вас вилучають ваші власні кошти. Ваше особисте майно пошкоджують або ламають. Вам незаконно обмежують доступ до житла чи позбавляють його. Вас позбавляють їжі та води.
Прояви:
- умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів
- залишення без догляду чи піклування
- заборона працювати, примушування до праці
- перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації
- заборона навчатися
Шкільний булінг – ознаки та правові наслідки
Булінг (від англійського bullying) – тривале цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших представників колективу. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет.
Це явище є досить поширеним не лише в Україні, а й в усьому світі. За даними соціологічних досліджень, із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. При чому, частина опитаних дітей зізналася, що потерпають від знущань не лише з боку школярів, а зазнають утисків й з боку вчителів.
Якщо розглядати це явище з правової точки зору, необхідно відмітити, що в даному випадку порушується ціла низка законодавчих актів щодо захисту прав дитини.
Головний міжнародний документ у цій сфері є Конвенція ООН з прав дитини, яка проголошує, що усі діти від народження рівні та мають право на безпечні та сприятливі умови життя.
Конституція України проголошує, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека.
Крім того, Основний Закон встановлює, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Цивільний та Сімейний кодекси України також є важливою складовою національного законодавства щодо захисту прав дитини.
Закон України «Про охорону дитинства» прямо передбачає захист дитини від усіх форм насильства.
Міжнародним і національним законодавством визначено що дитина – це особа, яка не досягла 18 років.
Як відомо, за порушення вимог законодавства, особи, що його порушили, несуть відповідальність.
У випадку шкільного булінгу за кривдника, якому не ще не виповнилося 14 років, усю відповідальність несуть батьки. Вони повинні відшкодувати шкоду (як матеріальну, так і моральну), яку завдала їхня дитина іншому учню.
Якщо дитина, віком від 14 до 18 років має майно або доходи, достатні для відшкодування завданих збитків, вона робить це самостійно, якщо ні – то відповідають батьки. До того ж, батьків може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання обов’язків щодо виховання дітей.
Крім того, дитину з 16 років можна притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності, в залежності від тяжкості та наслідків вчиненого діяння.
Проте, Кримінальний кодекс встановлює перелік правопорушень, за які дитину можна притягнути до відповідальності з 14 років – умисне вбивство, нанесення тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, зґвалтування, крадіжку, умисне знищення майна, хуліганство та деякі інші тяжкі злочини.
Важливо! Щойно дитина переступає поріг школи, відповідальність за неї несуть вчителі та шкільна адміністрація. Це прямо передбачено Законом України «Про освіту», згідно якому педагогічні працівники зобов’язані захищати учнів від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою. Тож, учителя, який знехтував своїми обов’язками та правами дитини, можна також притягнути до відповідальності.
ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ
Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
